ПЕРЕДИ́ШКА, и, жін.
1. Глибокий вдих і видих при утрудненому диханні. Встала [Марія], пішла навпомацки і, притримуючи клямку, поволеньки, з передишками, загостривши слух, почала відкривати двері до сіней (Ірина Вільде, Опов., 1954, 15).
2. Короткий відпочинок під час роботи, заняття і т. ін. Не поспішаючи, з передишками й перепинками, навкруги роздивляючись і розмовляючи, ми непомітно, без усякої втоми прийшли до села (Степан Васильченко, II, 1959, 508); Весь самієвський полк, якому після шаленого маршу нарешті випала коротка передишка, зараз розкошував (Олесь Гончар, III, 1959, 316); Рішуча і послідовна боротьба В. І. Леніна проти лівої фрази за завоювання мирної передишки знайшла широкий відгук у партії і серед трудового народу (Комуніст України, 3, 1963, 39).
Без передишки — безперервно, не зупиняючись. На один голос [співали], в такт, безперестанку, без передишки. Все ті ж слова, усе той темп (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 131); — От тоді вже ми німця погнали. До самого, Дніпра без передишки (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 14).