ПЕРЕДВІ́К, у і заст. а, чол., книжн. Давні, незапам’ятні часи. Завжди терновий вінець буде кращим.. ніж царська корона,.. так з передвіка було і так воно буде довіку (Леся Українка, I, 1951, 189);
// у знач. присл. з передвіків. Здавна; ніколи. Звідки ж тут у дідька млин може си взєти [взятися]? Тут же його з передвіків не було (Гнат Хоткевич, II, 1966, 246).
ПЕРЕДВІК
Тлумачення слова