ПЕРЕДВЕЧІРНІЙ

ПЕРЕДВЕЧІ́РНІЙ, я, є. Який передує вечору або має місце, буває, відбувається перед вечором. По защіпках між зеленими садами, між сірими стінами загравали вже передвечірні фіолетові тіні (Степан Васильченко, I, 1959, 247); На вікнах будинків палають багрянці передвечірнього сонця (Іван Микитенко, I, 1957, 481); Схвильовано завмер передвечірній час над містом, по-весняному розквітлим: останній промінь сонця ще не згас, а ліхтарі вже сяють жовтим світлом (Наталя Забіла, Поезії, 1963, 15); Передвечірні сутінки; Передвечірня тиша.