ПЕРЕДОБІ́ДОК, дку, чол., діал.
1. Закуска перед обідом. Лихий передобідок і найліпший обід попсує (Номис, 1864, № 11961).
2. Передобіддя. Машина трапилась [Федорові] десь аж в передобідок. Засідання бюро вже добігало свого кінця, так що його справу навіть хотіли перенести на інший день (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 151).