ПЕРЕДЧУТТЯ

ПЕРЕДЧУТТЯ́, я, сер. Неясне відчуття того, що може відбутися, настати. Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п’ятах похололо… От і справдилося його передчуття. От і нещастя!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 166); Тільки упали на землю ночні [нічні] тіні, у мені пробудилась якась незвичайна тривога — якесь передчуття… (Степан Васильченко, II, 1959, 30); У передчутті чогось страшного, невідомого Іванко ще дужче пригорнув до себе Рокеану і глянув в її обличчя (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 56); В ряді віршів Тичини починає звучати мотив, який можна назвати передчуттям бурі (Поезія і революція, 1956, 41).