ПЕРЕДАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕДАВИТИ, авлю, авити; мн. передавлять; док., перех.
1. Давити, роздавлювати все, багато чого-небудь або всіх, багатьох.
2. розм. Душити всіх або багатьох. — Багач як вовк. Той, коли забереться в отару, — йому одної вівці мало — він передавить десятки (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 124);
// перен. Позбавляти життя (про хворобу). — Доки так сидітимем? Поки різачка всіх не перекачав? — Та ще пропасниця… Скільки вже братчиків передавила! (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 123).
3. розм. Дуже сильно стискуючи в якомусь місці, умертвляти кого-небудь. — Коли що, він і руками передавить Січкаря, в якого тепер більше жиру, аніж сили (Михайло Стельмах, II, 1962, 37).
Передавлювати (передавити) горло — стискаючи горло, утруднювати дихання. Запахи парфумів дихнули на Орисю, передавили горло (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 457).