ПЕРЕЦІНЮВАТИ

ПЕРЕЦІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕЦІНИ́ТИ, ціню, ціниш, док., перех., розм. Те саме, що переоцінювати. Почуття в мене вельми умовні: я тільки по звичці люблю чи не люблю когось, поважаю чи не поважаю певний учинок. Мені нема чогось перецінювати те, з чим я жив. Мало часу (Юрій Яновський, II, 1958, 13); [Кассандра:] Тонкий фрігійський розум і гнучкий, — його зігнула Мойра і зломила, її правиця і важка й тверда, вона кує з народів зброю світа, аяі ти — ми тільки цвяхи в зброї. Не перецінюймо себе, Гелене (Леся Українка, II, 1951, 301).