ПЕРЕЧІКУВАТИ

ПЕРЕЧІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЧЕКА́ТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. Очікувати деякий час початку чого-небудь або чекати якийсь час, перебуваючи де-небудь, у якомусь стані і т. ін.; пережидати. Зоя перечікує, поки Торон проходить мимо, і потім довго дивиться йому вслід (Вадим Собко, Любов, 1935, 46); Їй здається, що панові Валер’янові після його промов на мітингах небезпечно сидіти вдома. Лучче б перечекати цей лихий день десь у сусідів, в певному місці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 169); Трохи перечекавши, дівчата зайняли й собі місця, взялися за ложки (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 37);  * У порівняннях. Стоїмо під берегом. Вражіння таке, мов перечікуємо дощ (Гнат Хоткевич, II, 1966, 407).