ПЕРЕБУШУВАТИ, ую, уєш, док.
1. неперех. Перестати бушувати; відбушувати. Вода зійде швидко, Дніпро перебушує й заспокоїться (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 225); — їдьте додому, а я увечері прийду, коли тато перебушують (Михайло Стельмах, I, 1962, 446).
2. перех. Збурити, розбурхати всіх або багатьох. — Він ціле село перебушував, у него [нього] жила живо грає, ой, ще й як грає! (Марко Черемшина, Тв., 1960, 228).