ПЕРЕБЛИСНУТИ, исне, док., розм.
1. Однокр. до переблискувати. Немов пробуджена покликом, вона рвучко підвела голову, і при цьому я помітив, як її очі радісно переблиснули (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 125).
2. перен. Раптово з’явитися. У Вериги в очах переблиснула якась думка, вони ожили, але тільки на мить і знову згасли (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 117).