ПЕРЕБЛИ́СКУВАТИ, ує, недок., розм. Раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом; поблискувати. На високих шиях [шляхтянок] переблискували разки перлів, коралів (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 44); В її очах переблискували ледве помітні рожеві іскорки (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 395).
ПЕРЕБЛИСКУВАТИ
Тлумачення слова