ПЕРЕБІСИТИСЯ, бішуся, бісишся, док.
1. тільки 3 ос. Захворіти на сказ, водобоязнь (про всіх або багатьох тварин). Собаки перебісилися.
2. перен., розм. Перестати лютувати, дратуватися, скаженіти. І таки мусив Терентій вискочити з хати й податися по господарству, поки не перебіситься старий… (Михайло Стельмах, I, 1962, 461).
3. перен., розм. Заспокоїтися, стати врівноваженим, розсудливим. — Ти, сину, не дуже хапайся з тим сватанням. Василина молода. Нехай трохи перебіситься (Нечуй-Левицький, II, 1956, 151).