ПЕРЕБІ́РКА, и, жін. Легка внутрішня стінка, що розділяє на частини яке-небудь приміщення, простір і т. ін.; перегородка. Пілот і механік сиділи в кабіні біля пристроїв, і їхні місця не були навіть відділені скляною перебіркою (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 149); Я задраїв перебірки від першого відсіку та центрального поста (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 23).
ПЕРЕБІРКА
Тлумачення слова