ПЕРЕБІДУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. і неперех. Пережити труднощі, злидні, нестатки. Ніхто не скаржився на злигодні, жили [люди] надіями, що якось перебідують зиму, а по весні почнуть будувати нові оселі на місці згарищ (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 377); — Нічого, перебідую якось, — шепотіла вона (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 163).
ПЕРЕБІДУВАТИ
Тлумачення слова