ПЕРЧИ́НА, и, жін. Один стручок перцю (у 2 знач.). [2-й вартовий (їсть):] Сиренька [печеня], та дарма, аби гаряча. [Сінон:] Ось на перчину, трохи посмачи (Леся Українка, II, 1951, 321); * Образно. Над огнем отаман точить п’яні сльози, і перчина носа світиться із тьми (Володимир Сосюра, I, 1957, 368); * У порівняннях. Стручкувате, ніби червона перчина, обличчя Леська ще більше витягується в здивуванні (Михайло Стельмах, I, 1962, 78).
ПЕРЧИНА
Тлумачення слова