ПЕРЧИ́ЦЯ, і, жін., розм. Стручковий перець. В горілці плавав червоний стручок перчиці, неначе тільки що вирваний на городі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 280); * У порівняннях. Червоне, як перчиця, обличчя мош-Костакове з задоволення ще червонішало, коли він поглядав на ту благодать (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 246).
ПЕРЧИЦЯ
Тлумачення слова