ПЕНЯ́ТИ, яю, яєш, недок., на кого—що, рідко кого, що, розм. Те саме, що докоряти. Билинка косаря пеняла, Що рано скошена — зав’яла (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 145); Не пеняйте на мене, добродію, що я на сей раз не даю певного слова (Панас Мирний, V, 1955, 362).
ПЕНЯТИ
Тлумачення слова