ПЕЛЕРИ́НКА, и, жін. Зменш.-пестл. до пелерина. Хлопчики неначе зійшли з картини Веласкеза [Веласкеса] в своїх блакитних беретах із страусовим пір’ям, у підбитих горностаєм пелеринках за плечима і білому шовковому трико (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 147); Офіцер ніс у другій руці її білу пелеринку і злегка помахував нею (Леся Українка, III, 1952, 622).
ПЕЛЕРИНКА
Тлумачення слова