ПЕКЕ́ЛЬНИК, а, чол., міф. За релігійними уявленнями — злий дух, житель пекла, що має людську подобу, але з рогами, копитами й хвостом; чорт, біс, диявол. В.. пеклі.. мусили уживати люлечки, як наперсточки, бо у найстаршого пекельника, у самого верховоди, була жінка така виніжена, що й не сказати (Марко Вовчок, VI, 1956, 278);
// розм. Уживається як лайливе слово. Та дарма, що я того пекельника в обличчя не встигла вглядіти: я й так, здається, впізнала, що то був Трохим… (Агатангел Кримський, Вибр., 1985, 379).
ПЕКЕЛЬНИК
Тлумачення слова