ПЕКА́РНЯ, і, жін.
1. Невелике, звичайно немеханізоване підприємство для випікання хліба. Наша мама у артілі Робить на пекарні, Випікає білі-білі Паляниці гарні (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 20); — Правління вирішило збудувати перш над усе пекарню, дитячі ясла (Василь Кучер, Трудна любов. 1960, 459).
2. заст. Приміщення для приготування їжі; кухня. — А де ж ваші світлиці та кімнати? — спитав він у Чонгаря. — Та тут же наша світлиця й пекарня, бо другої кімнати у нас нема (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 20); Сестра внесла з пекарні в мисці страву й поставила перед бабою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 456).