ПЕЧІ́НКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до печінка. Печінкова клітина, розмножуючись, може дати тільки подібну до себе за формою і фізіологічним значенням печінкову клітину (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 182);
// Який здійснюється печінкою. Редукція печінкового кровотворення починається з першого дня життя новонародженої тварини і закінчується до сьомого дня (Фізіологічний журнал, 11, 3, 1956, 83);
// Вигот. з печінки. Печінковий паштет.
2. Власт. хворому на печінку. Бліде, з жовтими печінковими плямами обличчя Доцьки здається ще мізернішим від великої, по-молодицьки пов’язаної, чорної, у червоні косиці, хустки (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 328).