ПЕЧЕРИ́ЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до печериця 1. — А хто любить грибки, А я печерички; А хто любить дівки, А я молодички! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 112); Поруч з печеричками розсілися рядком, мов братики з сестричками, піддубки під дубком (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 80); * У порівняннях. — А я не боюся бугая, — похвалився Митруньо, найменший від усіх. Стояв поміж хлопцями, неначе маленька печеричка (Лесь Мартович, Тв., 1954, 144).
ПЕЧЕРИЧКА
Тлумачення слова