ПАВИЧЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до павич 2. Через широкий край веселки, розстелений, як павичевий хвіст,.. було ясно видко зелене море (Нечуй-Левицький, II, 1956, 234); На Дону гарматними залпами коловся лід і павичевим пером виблискував на свіжих зламах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 461).
ПАВИЧЕВИЙ
Тлумачення слова