ПА́ВОЛОКА, и, жін. У стародавній Русі — коштовна привозна тканина. Красних дівчат половецьких у неволю брали [русичі], І золото, й паволоки, І дорогі оксамити… (Панас Мирний, V, 1955, 264); До палати зайшли раби, що крокували слідом за василіком [послом Візантії], і поклали перед київським князем дари — коштовні паволоки, узороччя, позолочений щит і меч (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 286).
ПАВОЛОКА
Тлумачення слова