ПАТИ́НКИ, ів, мн. (одн. патинок, нка, чол.), заст. Туфлі без закаблуків у деяких східних народів. Тихо ступали жовті патинки [Фатьми] по кам’яних сходах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 395); Старі й молоді в пейсах, в довгих лапсердаках, в патинках обліпили гарбу з гноєм, везуть, спітнілі (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 217).
ПАТИНКИ
Тлумачення слова