ПАТРИ́СТИКА, и, жін. Напрям ідеалістичної християнської догматичної філософії II—VIII ст., представлений творами так званих отців церкви;
// розм. Книжка, в якій вміщено такі твори. — Ф-ф-ф! — подув Антосьо, наче страх видував, склав все на парту, а патристику взяв і крісло з-за стола, .. сів та й почав товкти отців четвертого століття (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 176).
ПАТРИСТИКА
Тлумачення слова