ПАТРУ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до патруль. Крайнюк зійшов на сторожовик, який повертався з нічної патрульної служби до берега (Василь Кучер, Голод, 1961, 207);
// Який перебуває в патрулі, виконує обов’язки патруля. По шпалах крокує патрульний наряд (Платон Воронько, Райком.., 1949, 48); Ішли чималий час, доки підійшли до краю лісу. Дивимось, — притулився під деревами патрульний танк (Юрій Яновський, I, 1954, 55);
// у знач. ім. патрульний, ного, чол. Той, хто перебуває в патрулі, виконує обов’язки патруля.
ПАТРУЛЬНИЙ
Тлумачення слова