ПАТРУЛЬ

ПАТРУ́ЛЬ, я, чол. Невеликий рухомий озброєний загін (військового підрозділу, міліції і т. ін.) або військове судно, літак тощо для догляду за порядком, безпекою на якому-небудь об’єкті, в якомусь районі. Десь у віддалі дудніли мірні важкі кроки кінного патруля (Іван Франко, VI, 1951, 163);
//  Невелика група людей, що несе якесь чергування за громадським дорученням. Не міліціонер підійшов до столу, де учинилася суперечка з рукоприкладством, а два молодих хлопці з червоними пов’язками на рукавах. — Ми комсомольський патруль! (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 177);
//  Той або те, що входить до складу такого загону, такої групи. Я сміливо йшов вулицею. — Стій! — вирішив патруль на розі, — хто такий? (Юрій Яновський, I, 1958, 86); На розі вулиць, що виходили на околиці, маячіли постаті патрулів (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 209);
//  перен. Про те, що веде спостереження за яким-небудь об’єктом, в якомусь районі. Новий прилад «метеорний патруль» для автоматичної фотореєстрації метеорів розробили працівники астрономічної обсерваторії (Наука і життя, 2, 1959, 23).