ПАТРО́ННИК, а, чол.
1. Задня частина каналу ствола у вогнепальній зброї, признач. для вкладання патрона (див. патрон 2 1). Стара гільза застряла в патроннику і витягнути її не було сили (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 61).
2. Той, хто виготовляє патрони (див. патрон 2 1).