ПАТРО́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до патрон 2 1. То була засідка стрільця.. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині (Юрій Яновський, I, 1958, 335);
// Признач. для патронів. На повитих мороком вулицях не припинявся рух: гуркотіли патронні повозки, проскакували кудись верхівці (Олесь Гончар, II, 1959, 399);
// Який виготовляє патрони. Патронний завод;
// Який заряджається патронами. Патронна гармата.
2. До складу якого входить патрон (дав. патрон 2 2). Патронний верстат;
// Який здійснюється за допомогою такого патрона. Вибір револьверного верстата при патронній роботі, тобто при обробці окремих заготовок, закріплених в патроні, проводять за найбільшим діаметром оброблюваного виробу (Технологія різального інструмента, 1959, 122).