ПАТРОНА́Т, у, чол.
1. У стародавньому Римі — влада, становище патрона (див. патрон 1 1), його заступництво.
2. Взагалі заступництво з чийогось боку.
3. Виховання в родинах радянських громадян дітей-сиріт, здійснюване на кошти державних органів і під їхнім контролем. Патронат — одна з форм громадської допомоги в справі охорони дитинства (Радянський суд на охороні прав.., 1954, 59);
// перен. розм. Державний заклад для утримування сиріт. — Що ж вам про неї розповісти? — мулився голова.. — Батько загинув на фронті, виросла в патронаті (Олесь Гончар, I, 1954, 495).