ПА́ТОЛОЧ, і, жін., діал. Місце, де хижак з’їв тварину, і залишки тварини на цьому місці. Так жалко стало Даринці півника, що вона сіла коло тої свіжої кривавої патолочі та й заплакала (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 270).
ПАТОЛОЧ
Тлумачення слова