ПАТОГЕНЕТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до патогенез і патогенезис. Організм володіє такими функціями, такими динамічними реакціями, які приводять до норми його рівновагу, порушену патогенетичними факторами (Медичний журнал, XXIII, 1, 1953, 18).
2. Заснований на патогенезі (у 2 знач.). Лікування може бути патогенетичним. Таке лікування не усуває причину захворювання, але сприяє відновленню порушених процесів в організмі (Загальний догляд за хворими, 1957, 158).