ПАТЕ́ТИКА, и, жін. Елемент пристрасності, піднесеності у чому-небудь; патетичний тон. Павликові смішна була вся ця чутлива патетика юнаків, які ще чого доброго кинуться обнімати один одного (Петро Колесник, Терен.., 1959, 205); У п’єсі О. Корнійчука [«Платон Кречет»] лірика поєднується з патетикою, гумором (Історія української літератури, II, 1956, 212).
ПАТЕТИКА
Тлумачення слова