ПАТЕНТО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до патентувати.
2. у знач. прикм. Закріплений патентом (у 1 знач.), удостоєний патенту. Патентований винахід;
// Офіційно дозволений, рекомендований. Нашвидку нагромаджені в три тісні вулиці збірні будинки,.. аптека, у якій продавали патентовані ліки та напій кока-кола (Натан Рибак, Час, 1960, 85).
3. у знач. прикм., перен., зневажл. Який уважається загальновизнаним, дійсним. Скептично аналізуючи свій власний руський патріотизм, прикладаю ту саму мірку й до патріотизму патентованих польських патріотів: не можуть вони мені подобатися (Іван Франко, I, 1955, 28); Вже в поемі «Гайдамаки».. Шевченко з позицій «мужицького поета» гостро і уїдливо полемізує з патентованими дворянськими літераторами (Українська літературна критика.., 1959, 39).