ПАТАГО́НЦІ, ів, мн. (одн. патагонець, нця, чол.; патагонка, и, жін.). Спільна назва групи індійських племен Південної Америки, що населяли південну частину Аргентіни (пампу й Патагонію). До числа народів, які відрізняються своїм високим ростом, належать патагонці (Вечірній Київ, 11.I 1957, 4).
ПАТАГОНЦІ
Тлумачення слова