ПА́СТВА, и, жін.
1. збірн. Віруючі, що живуть в одній парафії і правлять релігійні обряди в одній церкві; парафіяни. Проспівавши на криласі майже все, що йому призначено під кінець служби, Кирило звернув увагу на якесь дивне переглядування пастви (Олександр Довженко, I, 1958, 175).
2. діал. Пасіння. Волів прижене з пастви (Словник Грінченка).