ПАСТУША́, ати, сер. Підліток, що пасе стадо, череду, отару і т. ін. Ще малого вабила мене осінь тими жаркими терновими огнями.., що ми, сільські пастушата, розкладали в полі (Степан Васильченко, II, 1959, 262); Коли-не-коли проїде селянин возом, пастушата переженуть худобу через дорогу, схопиться вихрик куряви (Олесь Гончар, II, 1959, 238).
ПАСТУША
Тлумачення слова