ПАСТІВНИ́К, а, чол., діал. Пасовище. Паслася [корова] на пастівнику одинцем на яких п’ятдесят кроків від решти худоби, зараз біля конюшини (Лесь Мартович, Тв., 1954, 248); Коли не блукав [хлопчик] десь за коровою в лісі чи з гусьми на пастівнику, то сидьма сидів у кузні (Петро Колесник, Терен.., 1959, 8).
ПАСТІВНИК
Тлумачення слова