ПАСПОРТИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до паспортизувати. Художні тексти [хрестоматії з української народної творчості] «паспортизовані», тобто зазначено, коли, де й від кого вони записані, з якого джерела перенесені до посібника (Вітчизна, 1, 1961, 202).
ПАСПОРТИЗОВАНИЙ
Тлумачення слова