ПАСЬЯ́НС, чол.
1. род. а. Гральні карти, розкладені особливим чином, за певними правилами. [Груїчева (складає карти):] Се якийсь зачарований пасьянс, ніяк не виходить! (Леся Українка, II, 1951, 7); Офіцер сидить і розкладає пасьянс (Юрій Яновський, IV, 1959, 59).
2. род. у. Розкладання карт за такими правилами. Вона надовго засяде у своїй хаті і там, за поміччю пасьянсу, розв’язувать буде соціальне питання (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 251).