ПАЩЕКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Який любить пащекувати. Виходить вона з людьми з церкви, а перед нею йде Воронячка, та баба пащекувата (Осип Маковей, Вибр., 1954, 115); Надто гостро повелася Груня з пащекуватою сусідкою (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 253).
ПАЩЕКУВАТИЙ
Тлумачення слова