ПАРУБИ́ЩЕ, а, чол. Збільш. до парубок 1. Лушня був широкоплечий парубище, високий, бравий (Панас Мирний, I, 1949, 260); Мар’яна навшпиньках підійшла до ліжка: — Ну, то й чого ти валяєшся, парубище отакенний! (Андрій Головко, I, 1957, 158).
ПАРУБИЩЕ
Тлумачення слова