ПАРУБО́ЧИЙ, а, е. Те саме, що парубоцький. Вараву здивувала і образила парубоча впертість (Михайло Стельмах, I, 1962, 443); Десь аж на тім краю села два голоси парубочі хрипко горлали пісні (Андрій Головко, II, 1957, 18); Лаврін знав парубоцький звичай і повів усю парубочу штагу в шинок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 313).
ПАРУБОЧИЙ
Тлумачення слова