ПАРУБЧИ́НА, и, чол., розм. Те саме, що парубок 1. Зорі сяють, серед гаю Дівчата співають, А дівчину парубчина Давно виглядає (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 143); Він спитав парубчину, чи не тут, бува, мешкає (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 390).
ПАРУБЧИНА
Тлумачення слова