ПАРУБ’Я́ГА, и, чол. Збільш. до парубок 1. Андрій Маркевич, старший учитель в школі — рудий, кремезний паруб’яга (Степан Васильченко, II, 1959, 78); Десь із-за кущів вийшов, прямуючи до фонтана, страшний, геть чорний, булькатий паруб’яга (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 169).
ПАРУБ’ЯГА
Тлумачення слова