ПАРТЕ́Р, у, чол.
1. Нижній поверх звичайно театрального залу з місцями для глядачів. Вона була завбого вбрана для передніх рядів партеру… (Леся Українка, III, 1952, 706); Зал вміщав шістсот глядачів тільки в партері (Іван Ле, В снопі.., 1960, 187);
// збірн., перен. Глядачі, що займають такі місця. Весь партер і ложі бенуара буквально затаїли подих (Олександр Довженко, I, 1958, 167).
2. Відкрита частина парку, саду і т. ін., оздоблена газонами, квітниками, фонтанами тощо, звичайно розташована на плоскій місцевості. Площу перед громадськими будинками, біля пам’ятника, в парку, на майдані, на якій розміщені квітники, газони, малі архітектурні форми, .. композиційно пов’язані в одне ціле, звуть партером (Озеленення колгоспного села, 1955, 178).
3. Положення у спортивній боротьбі, при якому борець лежить на килимі або, стоячи на колінах, спирається на нього руками.