ПАРСУ́НА, и, жін., розм., заст.
1. Обличчя, фізіономія. Рушником обтер парсуну (Словник Грінченка).
2. Портрет. Як же роздивиться наша Явдоха, що се мана, що се не справжній салдат [солдат], а тільки його парсуна, — засоромилась (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 12).