ПАРОВО́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до паровоз. В’ється дим, як сива хмарка, з паровозної труби (Наталя Забіла, Промені, 1951, 58); Голоси їх заглушив своїм криком паровозний гудок (Олесь Гончар, II, 1959, 311);
// Признач. для стоянки, ремонту і т. ін. паровозів. Вертаючись оце з роботи, з паровозного депо, на вокзалі наткнувся [Костюк] на сутичку артилеристів.. з гайдамаками (Андрій Головко, II, 1957, 527);
// Який обслуговує паровоз, працює на паровозі. Їм назустріч від куреня йде людина в одежі паровозного машиніста (Юрій Яновський, I, 1954, 236).
ПАРОВОЗНИЙ
Тлумачення слова