ПА́РОСЛЬ, і, жін., рідко. Те саме, що паросток. У заґратовані вікна вриваються молоді нарослі дикого винограду (Леся Українка, II, 1951, 190); * Образно. Наймолодша літературна паросль любить відвідувати письменника, побожно переглядає його унікальну бібліотеку, слухає розповіді (Літературна Україна, 11.XII 1962, 2).
ПАРОСЛЬ
Тлумачення слова